ПОЛОВИНЧИК
 
    В якому році виникло це село – невідомо. З переказів відомо, що Шабастівка і Половинчик появились одночасно. Старожили стверджують, що вони  - продовжувачі життя мешканців Полонного, яке нібито існувало у ХVІ ст. і було розташовано біля так званого Панасового лісу на березі безіменної річки, що бере початок на теперішніх полях Летичівки. Утворилось село в часи набігів татар, коли одна група людей зруйнованого  поселення осіла в середній течії річки та стала Шабастівкою, а інша піднялась до витоків цієї річки і стала Половинчиком, тобто половиною колишнього єдиного поселення.
    У 1860-х роках дослідник Л.Похилевич побував тут і записав: «Половинчик – село… расположено на повышенной равнине, лишённое текучей воды, которую жители добывают в колодязях».
    В 1905 році поміщик Каєтан Улашин продав землю в Копіюватій і заснував у Половинчику із поміщиком Лядуховським броварню, де вироблялося високо марочне пиво, яке поставлялося до Варшави. В районному музеї нині зберігаються зразки пивних пляшок та етикеток цього заводу. З них дізнаємось про те, що існували герби і Монастирища, і Половинчика, що були різні сорти пива, які відзнаки мав завод.
    З 1912 року в Каєтанівці ( назва на честь власника броварні Каєтана) стали виробляти ще й морс та мінеральні води. Для пива, морсу і мінералок використовувалась кринична вода, що мала високі лікувальні якості. Ця криниця існувала і в радянський час. Улашини, розбагатівши, орендували землю в Тарнаві і Шабастівці, утримували гуральню в Тарнаві (горілчаний завод).
    В 1928 році влада більшовиків відновила роботу пивзаводу. На початку 1930-х років його перетворили на маслозавод.
    Колективізація в селі розпочалась в кінці 1929-го року. Створений колгосп ім. Мануїльського був одним із передових в районі. Перший в районі комбайн «Комунар» у 1932 році появився саме тут, перед війною за кермо трактора сіла Югина Голубович.
    1937 рік не минув і це село. Репресували і посадили на роки декількох колгоспників. Війна 1941 року забрала із села 82 чоловіків. За роки окупації німці посадили за грати 8 чоловік, відправили на роботи до Німеччини 83.
    В 1944 році 10 березня Половинчик визволила 133-тя Смоленська стрілецька дивізія. Відразу ж почалася відбудова зруйнованого.
     У 1958 році ліквідували МТС, всю техніку передали в колгосп за викуп, перейшли сюди і кадри механізаторів, що стало новим стимулом для піднесення виробництва.
    В 1960 році колгосп приєднали до Шабастівки, однак це погіршило результати праці – в 1964 р. колгоспи роз’єдналися. Згодом половинчицький колгосп впродовж 10-ти років був дільницею Шабастівки, а в 1990 став окремим господарством «Мир». Місцева рада утворена в 1991 році.
    В 1998 році сільським головою обрано  М.М.Балабіна, який і нині працює на цій посаді.
    Село розташоване за 8 км від райцентру. За станом на 1 січня 2013 року тут проживає 492 особи, дітей дошкільного віку 20, шкільного віку – 45, пенсіонерів 125, працездатного населення 302 особи, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та господарювання працює 67 осіб, є 233 двори.
    До сільської ради обрано 12 депутатів, працює три постійні комісії, виконком у складі 4-х осіб. Землі у селі орендують ФГ «Агролад»,СФГ «Половинчик», ФГ «Мир», які займаються вирощуванням зернових культур. В селі працює фельдшерський пункт, школа, дитсадок, клуб, бібліотека. До основних соціально – економічних проблем належить газифікація села, капітальний ремонт клубу, ремонт доріг.